Для Iрини Цiлик - зокрема i з особистих причин - нинiшня росiйсько-українська вiйна почалася не в лютому 2022-го, а тодi, коли вона почалася, свiдченням чого була попередня книжка авторки "Глибина рiзкостi". До нової збiрки "Тонкий лiд" увiйшли вiршi, написанi впродовж останнiх восьми рокiв. Це - серед iншого - означає, що Iрина Цiлик пише мало. Але вона знає, що i навiщо пише: "Якось у дитинствi я безстрашно виперлася на середину замерзлого озера в парку. Аж раптом злякалася, бо почула голоси дорослих: "Що ти робиш? Там тонкий лiд! Не можна!"... Пiд час вiйни всi ми ходимо тонким льодом наших незiставних досвiдiв. Легко втратити рiвновагу, провалитися, поранитися самiй чи поранити iнших гострими краями власних травм. Ця збiрка - спроба дослiдити нашу розхитану реальнiсть i вийти обережним кроком на берег. Головне - не опинитися в кiнцi вiйни на рiзних берегах iз тими, кого ми любимо. Тож варто розмовляти одне з одним уже сьогоднi, допоки ми - ну нiбито як живi".